2016 рік був високоврожайним для основних попередників озимого ріпаку -
пшениці і ячменю. А це означає, що з урожаєм було винесено значну кількість
поживних речовин, особливо азоту. Низькі температури восени 2016 р. гнітили
процес мінералізації рослинних залишків попередника. Посіви ріпаку в південній
частині лісостепу і на півдні України практично повністю втратили листову масу
для регенерації, якій також потрібен азот. Це означає, що у цьому році буде
підвищена потреба ріпаку в азоті, особливо на посівах, у яких слабкіше
розвинений корінь. З огляду на стабільно високу ціну на ріпак, економічно
вигідно збільшити норму внесення азоту на ріпак.
Внесення азотних добрив - КОЛИ?
Озимий ріпак починає регенерувати після зимового спокою вже при температурі
ґрунту 2-3° С. За дуже короткий період, з початку вегетації до кінця цвітіння, йому необхідно засвоїти більше 80% всього азоту, тому і необхідно внести азотні
добрива в ранні терміни і в повному обсязі. Крім того, внаслідок посушливої
погоди в березні-квітні в останні роки відзначалося зниження ефекту від
добрив внаслідок пересихання верхнього шару ґрунту, в якому вони перебували. З
цього випливає, що азотні добрива повинні бути внесені якомога раніше!
На горбистих ґрунтах повну дозу внесення необхідно розділити на 2 частини в
співвідношенні 60:40 для уникнення вимивання азоту з ґрунту. Що стосується
черговості, то спочатку необхідно підгодувати слабкі посіви і посіви з сильними
втратами листового апарату.
Внесення азотних добрив -
СКІЛЬКИ?
Для
утворення 1 центнера врожаю насіння ріпаку
вимагає 6,5 кг д.р.
азоту. При формуванні врожаю на рівні 40 ц/га винос становить, відповідно, 260 кг/га N. При цьому 130
- 150 кг N на 1 га в д.р.
необхідно внести при своєчасній підгодівлі в кінці зими - початку весни. В останні роки погодні умови переконують
про необхідність внесення першої азотної підгодівлі вже в кінці зими, навіть
при наявності невеликого
покриву
(на рівних полях). Це викликано
тим, що останнім часом «зловити» мерзлоталу фазу ґрунту досить складно особливо
у центральних і східних регіонах України.
Потенціал озимого ріпаку, як і інших озимих культур, закладається з осені.
Тому норма внесення добрив під запланований урожай залежить від розвитку
посівів перед входом в зиму - як з позиції поглиненого азоту з осені, так і з
можливості формувати той чи інший рівень врожаю.
Переваги і коротка інструкція
по внесенню КАС:
KAC гарантує кращу дію ніж селітра, особливо при посушливих умовах навесні. Вносити КАС необхідно у той же час, що і селітру. КАС може вноситися в чистому вигляді при низькому тиску крупнокрапельними форсунками з 5-7 отворами на сухе листя - до 400 кг/га без розчинення водою. Перше внесення може проводитися по мерзлоталому грунті (без снігу), якщо на листках немає інею та паморозі, і морози починають спадати. Для цього підходять всі сучасні обприскувачі, які мають стійкі до корозії насоси і штанги. З водним розчином КАС (1: 3) можливо комбінувати фунгіциди та інсектициди (звертайте увагу на рекомендації виробників ЗЗР). Застосування в цвітіння водного розчину, що містить 20-30 л/га КАС в суміші з водою (1: 5) дає прибавку 2-3 ц/га насіння.
Чому внесення сірчаних добрив
має велике значення?
При насиченні сівозміни ріпаком, соняшником, соєю, особливо на легких
ґрунтах з низьким рівнем гумусу, обов'язково необхідно вносити сірковмісні
добрива. Сірка бере участь у метаболізмі рослин, підсилює їх ріст і розвиток,
фотосинтез, дихання, підвищує ефективність використання азотних добрив.
Потреба в сірці (S), становить близько 30-40 кг/га. За технологією
вирощування - основні кількості сірки (S) повинні вноситися з першої
підгодівлею азотом (напр. у вигляді сульфату амонію). Інтенсивне її засвоєння
починається з фази початку стеблування і закінчується через тиждень після
цвітіння.
Нестача сірки (S) провокує зупинку росту і розвитку, знижується кількість
насіння у стручкові. Знижується стійкість до хвороб, посухи, перепадів
температур, порушується засвоюваність азоту ріпаком. При гострій нестачі сірки
рекомендується повторне внесення сірковмісних добрив (водорозчинного сульфат
магнію, сульфат калію та інш.), з метою забезпечення від 1,0 кг до 4,0 кг
сірки. Загальну потребу в сірці неможливо забезпечити за допомогою тільки
листкового підживлення.
Джерело: НПЦ Лембке.
Немає коментарів:
Дописати коментар